Спецпроект

СБУ видалa архівні документи про діяльність абверу в Україні

Служба безпеки України презентувала видання "Структура і діяльність органів німецької розвідки в роки Другої світової війни"

Наведені у збірнику архівні матеріали публікуються вперше, повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-центр СБУ.

Kнига, ілюстрована матеріалами німецької професійної та аматорської фотозйомки, є систематизованим збірником розсекречених документів, які зберігаються в архівах СБУ - зокрема, оброблених архівістами Головного управління СБУ в АР Крим.

Це протоколи допитів німецьких розвідників, а також узагальнені довідки до центрального апарату органів держбезпеки щодо діяльності розвідувальних органів Німеччини у воєнні роки.

Архівні матеріали про діяльність органів "Абвер" (військова розвідка - ІП) і Головного управління імперської безпеки (РСХА) дозволяють повною мірою оцінити розмах наступу німецьких військ на Радянський Союз у 1941-1942 рр..

Документи, що публікуються вперше, свідчать, що "одночасно з битвами на фронтах відбувалося жорстке зіткнення спецслужб, яке включало збір інформації, заходи з вербування, диверсійно-підривну роботу агентів".

Цінність цього видання в тому, що в ньому оприлюднено значний документальний масив про місця дислокації і діяльності німецьких розвідувальних органів у всіх окупованих областях, про методи розвідувально-диверсійної роботи, зазначили в прес-центрі СБУ.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.