Спецпроект

На Дніпропетровщині перепоховали останки 67 радянських воїнів

В 70-ту річницю нападу Третього рейху на СРСР Криворізька філія історико-пошукової організації "Пошук-Дніпро" провела перепоховання 67 бійців Радянської армії, знайдених в результаті пошукових робіт в районі селища Базавлук.

Про це "Історичну Правду" повідомили пошуківці.

Знайдені останки належить солдатам, що загинули під час Нікопольсько-Криворізької наступально-визвольної операції Червоної Армії в період з жовтня 1943 до лютого 1944 року. На жаль, всі вони лишилися невпізнаними.

Бійці були знайдені на бойових позиціях - у стрілецьких щілинах, землянках, окопах.

Урочисте перепоховання відбулося з дотриманням військового ритуалу на меморіальному комплексі хутору Високий Софіївського району Дніпропетровської обл. Захід був організований керівництвом Софіївської рай адміністрації, районної ради та активістами ІПО "Пошук-Дніпро".

Нікопольсько-Криворізька наступально-визвольна операція Червоної Армії  проходила в період з жовтня 1943 року до лютого 1944 року. Особливо напружені бої відбувалися в Софіївському районi, де проходила основна оборонна лінія фашистів. На цій ділянці билися з ворогом підрозділи 3-го Українського фронту.

Бойове завдання підрозділів полягало у прориві ворожої оборони та штурмі міста Кривий Ріг з південно-західного напрямку. Під час запеклих боїв на вказаній території загинуло понад 40 000 бійців та командирів Червоної Армії.

Історико-пошукова організація "Пошук-Дніпро" займається вивченням історичної спадщини на території Дніпропетровської області, починаючи з 1981 року. Силами активістів організації були знайдені та перепоховані рештки понад 1200 бійців та командирів Червоної армії.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.