Спецпроект

На Дніпропетровщині перепоховали останки 67 радянських воїнів

В 70-ту річницю нападу Третього рейху на СРСР Криворізька філія історико-пошукової організації "Пошук-Дніпро" провела перепоховання 67 бійців Радянської армії, знайдених в результаті пошукових робіт в районі селища Базавлук.

Про це "Історичну Правду" повідомили пошуківці.

Знайдені останки належить солдатам, що загинули під час Нікопольсько-Криворізької наступально-визвольної операції Червоної Армії в період з жовтня 1943 до лютого 1944 року. На жаль, всі вони лишилися невпізнаними.

Бійці були знайдені на бойових позиціях - у стрілецьких щілинах, землянках, окопах.

Урочисте перепоховання відбулося з дотриманням військового ритуалу на меморіальному комплексі хутору Високий Софіївського району Дніпропетровської обл. Захід був організований керівництвом Софіївської рай адміністрації, районної ради та активістами ІПО "Пошук-Дніпро".

Нікопольсько-Криворізька наступально-визвольна операція Червоної Армії  проходила в період з жовтня 1943 року до лютого 1944 року. Особливо напружені бої відбувалися в Софіївському районi, де проходила основна оборонна лінія фашистів. На цій ділянці билися з ворогом підрозділи 3-го Українського фронту.

Бойове завдання підрозділів полягало у прориві ворожої оборони та штурмі міста Кривий Ріг з південно-західного напрямку. Під час запеклих боїв на вказаній території загинуло понад 40 000 бійців та командирів Червоної Армії.

Історико-пошукова організація "Пошук-Дніпро" займається вивченням історичної спадщини на території Дніпропетровської області, починаючи з 1981 року. Силами активістів організації були знайдені та перепоховані рештки понад 1200 бійців та командирів Червоної армії.

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.