Спецпроект

Люди не хотіли воювати за режим Сталіна - історик

Причиною провального для СРСР початку війни з німцями став морально-політичний занепад суспільства.

Про це в інтерв'ю Радіо Свобода заявив український історик, який спеціалізується на вивченні подій Другої світової війни, Владислав Гриневич.

"В СРСР тема 22 червня 1941-го року була табуйована, як і саме слово "катастрофа". Йшлося про "період тимчасових невдач", - сказав Гриневич. - Коли в 1956-му році почали писати першу "Історію України у Великій Вітчизняній війні", то розділ "1941 рік" попервах складав десять-двадцять сторінок при загальному обсязі цієї книжки в триста сторінок. Там ішлося про те, що Сталін - головний винуватець, він погано підготував країну до війни і таке інше".

За словами історика, навіть у московських архівах наприкінці 1980-х років, під час перебудови і гласності, документи з 1941 року не видавали.

Гриневич вважає, що в катастрофічному для СРСР початку війні було "три системні блоки" причин:

"Перший - це стратегічні прорахунки Сталіна. Гітлер накрив Радянський Союз у момент стратегічного розгортання.

Другий пов'язаний з поганим управлінням і керуванням військами. Одна з причин - це були сталінські репресії. Після них в армії панувала атмосфера жаху, непевності, небажання ухвалювати рішення без санкції командира вищої ланки.

І третій блок причин, найбільш вагомий, - це морально-політичний стан суспільства. Оця катастрофа стала апофеозом нелояльності значної частини населення сталінському режимові. Люди не хотіли воювати за цей режим. Якби не цей чинник, то навіть стратегічні і управлінські прорахунки не дали б таких жахливих наслідків".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.