Спецпроект

ДОНЕЦЬКІ ШАХТАРІ СПАЛИЛИ ПРАПОРИ СРСР І ТРЕТЬОГО РЕЙХУ (відео)

Сьогодні, 22 червня, о четвертій ранку на вершині одного з териконів шахти ім. Челюскінців у Донецьку шахтарі-пенсіонери спалили прапори фашизму та більшовизму.

Про це повідомляє портал NGO.donetsk.ua.

Олександр Луцик та Віктор Міхащенко назвали офіційні символи війни сатанинськими та антилюдськими. Подібний захід, до того ж організований звичайними шахтарями, відбувся в Донецьку вперше.

Олександр Луцик - шахтар-пенсіонер, який має 27 років підземного стажу, він - голова профспілки шахтарів-бандерівців. Віктор Міхащенко має 18 років підземного стажу. 

"Ми два українці з Донецької області. Сьогодні, коли 70 років тому почалася бойня, яку розв'язали дві сатанинські сили: одна - з Москви, одна - з Берліну, солідаризуємось з рішенням ОБСЄ. У ньому обидва ці кровожерні режими визнали винними в цій бойні, - розповідає Олександр Луцик. - Тому ми спалили два сатанинських знамення, бо вони уособлюють ці дві сили: гітлерівську і сталінську".

"Двоє шахтарів на пенсії - один з Донецька, інший з Вугледару - хочемо сказати для тих, хто ще не розуміє, що таке ці прапори. Якщо ми європейці, то з такими прапорами у гості ніхто нікуди в Європі не ходить. - додав Луцик. - Гадаю, що сьогодні всі люди доброї волі підтримають те, що ми зробили, і будуть робити теж саме".

Нагадаємо, 1 липня 2009 року Парламентська асамблея ОБСЄ виступила із резолюцією "Воз'єднання розділеної Європи". У ній комунізм прирівняли до нацизму і закликали до засудження тоталітарних режимів на міжнародному рівні.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.