Спецпроект

У Львові на білбордах зрівняли сталінізм і нацизм (ФОТО)

У Львові відзначають День скорботи і вшанування пам'яті жертв нацистського та комуністичного режимів в Україні. У зв’язку з цим від сьогодні у місті з’явилась соціальна реклама на білбордах.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

"Червень 1941 року був трагічним для Львова. Адже львів'яни однаково постраждали як від нацистського, так і комуністичного режимів під час Другої світової війни, - зазначив заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів. - Була винищена значна частина населення міста. В'язниці і концтабори однаково використовувалися НКВД і гестапо. Це однакові за своїми злочинними діями сили. Тому ми вшановуємо пам'ять людей, які безневинно загинули в цей час від їхніх рук".

 Фото: zaxid.net

На білборді розміщено дві фотографії: жертв комуністичного та нацистського режиму.

Зокрема, на соціальній рекламі проілюстровано страту людей 30 червня 1941 року в тюрмі "на Лонцького" та страту в березні 1942 року позаду Львівського театру опери та балету.

Окрім того, у місці розвішано білборди "Пам'ять без агресії. Спротив без насильства"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.