Спецпроект

Сталін знав про планований напад Гітлера - російський архівіст

Матеріали збірки "Агресія", куди увійшло близько 200 агентурних повідомлень, текстів шифр-телеграм, аналітичних записок та інших розсекречених документів радянської розвідки, доводять, що Сталіну було добре відомо, коли Німеччина нападе на СРСР.

Про це сьогодні на презентації збірки заявив її упорядник генерал-майор зовнішньої розвідки РФ у відставці Лев Соцков, повідомляє "Газета.ua" з посиланням на "Інтерфакс".

"Я нарахував принаймні 30 повідомлень, які сигналізували про початок війни", - сказав Соцков.

Зокрема, він зазначив, що за три дні до початку війни прийшла телеграма з Риму, в якій радянський агент передавав відомості, що "вчора в МЗС Італії прийшла шифр-телеграма італійського посла в Берліні, в якій він повідомляє, що вище німецьке військове керівництво інформувало його про початок військових дій Німеччини проти СРСР між 20 і 25 червня".

"Аналогічні дані з позначкою "терміново" доповідали до Центру та резиденти з інших розвідточок", - додав Соцков, навівши ще кілька прикладів повідомлень про дату початку Великої Вітчизняної війни.

У зв'язку з цим, коментуючи заяву Сталіна про те, що напад Гітлера був несподіваним, упорядник збірника сказав: "У мене є тільки одне пояснення - треба було якось виправдати наші катастрофічні невдачі в перший період війни".

Відповідаючи на питання журналіста, чи можна з цього зробити висновок, що Сталін допустив величезну помилку, Соцков сказав, що "це питання абсолютно справедливе".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.