Спецпроект

Сталін знав про планований напад Гітлера - російський архівіст

Матеріали збірки "Агресія", куди увійшло близько 200 агентурних повідомлень, текстів шифр-телеграм, аналітичних записок та інших розсекречених документів радянської розвідки, доводять, що Сталіну було добре відомо, коли Німеччина нападе на СРСР.

Про це сьогодні на презентації збірки заявив її упорядник генерал-майор зовнішньої розвідки РФ у відставці Лев Соцков, повідомляє "Газета.ua" з посиланням на "Інтерфакс".

"Я нарахував принаймні 30 повідомлень, які сигналізували про початок війни", - сказав Соцков.

Зокрема, він зазначив, що за три дні до початку війни прийшла телеграма з Риму, в якій радянський агент передавав відомості, що "вчора в МЗС Італії прийшла шифр-телеграма італійського посла в Берліні, в якій він повідомляє, що вище німецьке військове керівництво інформувало його про початок військових дій Німеччини проти СРСР між 20 і 25 червня".

"Аналогічні дані з позначкою "терміново" доповідали до Центру та резиденти з інших розвідточок", - додав Соцков, навівши ще кілька прикладів повідомлень про дату початку Великої Вітчизняної війни.

У зв'язку з цим, коментуючи заяву Сталіна про те, що напад Гітлера був несподіваним, упорядник збірника сказав: "У мене є тільки одне пояснення - треба було якось виправдати наші катастрофічні невдачі в перший період війни".

Відповідаючи на питання журналіста, чи можна з цього зробити висновок, що Сталін допустив величезну помилку, Соцков сказав, що "це питання абсолютно справедливе".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.