Спецпроект

Сталін знав про планований напад Гітлера - російський архівіст

Матеріали збірки "Агресія", куди увійшло близько 200 агентурних повідомлень, текстів шифр-телеграм, аналітичних записок та інших розсекречених документів радянської розвідки, доводять, що Сталіну було добре відомо, коли Німеччина нападе на СРСР.

Про це сьогодні на презентації збірки заявив її упорядник генерал-майор зовнішньої розвідки РФ у відставці Лев Соцков, повідомляє "Газета.ua" з посиланням на "Інтерфакс".

"Я нарахував принаймні 30 повідомлень, які сигналізували про початок війни", - сказав Соцков.

Зокрема, він зазначив, що за три дні до початку війни прийшла телеграма з Риму, в якій радянський агент передавав відомості, що "вчора в МЗС Італії прийшла шифр-телеграма італійського посла в Берліні, в якій він повідомляє, що вище німецьке військове керівництво інформувало його про початок військових дій Німеччини проти СРСР між 20 і 25 червня".

"Аналогічні дані з позначкою "терміново" доповідали до Центру та резиденти з інших розвідточок", - додав Соцков, навівши ще кілька прикладів повідомлень про дату початку Великої Вітчизняної війни.

У зв'язку з цим, коментуючи заяву Сталіна про те, що напад Гітлера був несподіваним, упорядник збірника сказав: "У мене є тільки одне пояснення - треба було якось виправдати наші катастрофічні невдачі в перший період війни".

Відповідаючи на питання журналіста, чи можна з цього зробити висновок, що Сталін допустив величезну помилку, Соцков сказав, що "це питання абсолютно справедливе".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.