Спецпроект

Верховна Рада святкуватиме "звільнення від Речі Посполитої"

Верховна Рада підтримала постанову про відзначення на державному рівні 360-річчя з часу битви під Берестечком.

Ініціатором проекту постанови є народний депупат від НУНС Петро Ющенко, повідомляє офіційний сайт ВР.

"У 2011 році виповнюється 360 років з часу битви війська Богдана Хмельницького під Берестечком (28.06 - 10.07.1651), - йдеться у пояснювальній записці до проекту. - Враховуючи велике історичне значення цієї події для визволення України від Речі Посполитої та її роль у патріотичному вихованні українських громадян, ця знаменна дата заслуговує на відзначення на державному рівні".

282 голосами парламент постановив:

1. Відзначити на державному рівні 360-річчя з часу битви під Берестечком.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
- у двотижневий термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення 360-річчя з часу битви під Берестечком, включивши до його складу представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадськості і науковців;
- у двотижневий термін після утворення організаційного комітету розробити та затвердити план заходів, пов'язаних з відзначенням 360-річчя з часу битви під Берестечком, вирішити питання щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення цих заходів.

3. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити висвітлення в ЗМІ фільмів, історичних хронік та заходів, пов'язаних з відзначенням на державному рівні 360-річчя битви під Берестечком.

4. Запропонувати "Укрпошті" видати серію поштових марок, присвячених події 360-річчя з часу битви під Берестечком.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.