Спецпроект

Литва зробила безстроковою підсудність радянських злочинів

Сейм Литви схвалив законодавчі поправки, які встановлюють, що на відшкодування збитків від радянського геноциду не поширюватиметься термін давності.

Поправки до закону "Про відповідальність за геноцид жителів Литви" і Цивільного кодексу передбачають, що "особа, якій була завдана шкода в результаті геноциду", має право вимагати від винних осіб відшкодування майнового і немайнового збитку, не будучи зв'язаним жодними термінами давності, повідомляє "Інтерфакс".

Литовська влада вимагає від Росії компенсацію за агресію СРСР - зокрема, за загибель людей під час подій 1991 року. Водночас у Москві вважають юридично неспроможними наміри влади Литви вимагати компенсації від Росії родинам загиблих в результаті вільнюських подій 1991 року.

Радянський спецназ штурмує Вільнюс у січні 1991 року (ВІДЕО)

Зазначимо також, що у 2007 році урядова комісія Литви підрахувала, що республіка має отримати від РФ як правонаступниці СРСР 20 млрд доларів на відшкодування завданих збитків. Президент Валдас Адамкус заявляв, що має намір домагатися визнання Росією факту радянської окупації і назвав суму - 28 млрд доларів.

У 2008 році сейм Литви вніс доповнення до закону про збори, які забороняють використовувати нацистську та радянську символіку - це стосується й заходів 9 травня.

Торік литовський парламент ухвалив поправки до Кримінального кодексу, якими встановив кримінальну відповідальність за публічне виправдання, заперечення або применшення міжнародних злочинів, злочинів СРСР або нацистської Німеччини щодо Литви або її мешканців.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.