Спецпроект

Триває збір коштів на меморіальну дошку мовознавцеві Юрію Шевельову

На початку травня харків`яни виступили з ініціативою щодо встановлення в місті меморіальної дошки видатному філологу, вченому світової слави, іноземному члену НАНУ, лауреатові Національної премії ім. Тараса Шевченка Юрію Шевельову (1908-2002).

 

Першими ініціативу підтримали читачі сайту "Майдан".

24 травня Харківська міська комісія з питань топоніміки схвалила встановлення меморіальної дошки Юрію Шевельову.

Як місцева влада Харкова боролась проти меморіальної дошки патріарху УГКЦ Йосифу Сліпому

Тепер залишилося зібрати 12 тисяч гривень на виготовлення та встановлення дошки.

Якщо ви хочете підтримати цю добру справу грошима - ось рахунок для пожертв:

Розрахунковий рахунок 26004123870010 в ПУБЛІЧНОМУ АТ АКБ "Базис" м. Харкова, МФО 351760, інд. код 23147740
(на встановлення меморіальної дошки Юрію Шевельову)

Отримувач: Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.