Спецпроект

ЗАВТРА У ЛЬВІВ ПРИЇДЕ ПРОФЕСІЙНИЙ "БОРЕЦЬ З УКРАЇНЦЯМИ"

Фундація культури і спадщини польських вірмен підтверджу​​​​​​​​є приїзд до Львова одіозного Ісаковича-​​​​​​​​Зал​е​сь​к​о​г​​о - священника, який часто приміряє шати антиукраїнського пропагандиста.

Про це повідомляє сайт фундації.

Краківський священник і антиукраїнський публіцист Тадеуш Ісакович-Залєський візьме завтра участь у богослужінні з нагоди перепоховання архієпископа Теодоровича, який перед війною очолював галицьких християн вірменського обряду.

Як повідомляється, богослужіння за участю делегації польських священників і львівського католицького архієпископа Мечислава Мокшицького відбудеться завтра, 7 червня 2011 року о 12-ій годині на львівському "цвинтарі орлят" (поляків, які загинули у боях з військами ЗУНР у 1918-19 роках).

В урочистостях візьмуть участь українські та польські вірмени і католицькі священники вірменського обряду, поміж яких називається прізвище й Ісаковича-Залєського, відомого своїми псевдонауковими дослідженнями багатьох аспектів українсько-польської історії.

"Архієпископ Теодорович був не тільки церковним діячем, але перш за все політичним, - підкреслив на вчорашній проповіді у Кракові Ісакович-Залєський. - Він захищав польськість Львова".

Нагадаємо, що намагання перепоховати архієпископа Теодоровича на "цвинтарі орлят" тривають вже кілька років. На львівському некрополі стоїть нагробок із хрестом і табличкою з іменем архієпископа, але могила вже кілька десятиліть порожня, бо похованого у 1938 році Теодоровича, таємно ексгумували на початку 1970-их років його вихованці, перенісши останки до іншого склепу на комунальному цвинтарі Львова.

Через спротив українських націоналістів переговори із львівською владою щодо перепоховання тривали роками. Зрештою вона все ж дала свою згоду. Втім, конфлікт це не вирішило, оскільки рішення було затверджено без публічного розгляду питання, а зацікавленій стороні вдалося навіть обійти комісію з перепоховань.

Львівські видання зазначають, що для низки членів комісії є сумнівним, нібито останки, які перепоховають 7 червня на "цвинтарі орлят", справді належать архієпископу Теодоровичу.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.