Спецпроект

Викинулась з вікна дружина екс-президента Криму

У Криму наклала на себе руки дружина колишнього президента АРК Юрія Мєшкова. Жінка викинулася з вікна багатоповерхівки. Цей факт газеті "Известия" підтвердили в міліції.

 

Небіжчиця Людмила Мєшкова була активісткою  однієї з проросійських організацій. Її чоловік не приїхав на похорон, але від його імені на похороні було покладено вінок зі стрічкою "від президента Криму". 

Юрій Мєшков був обраний першим і останнім президентом Криму в лютому 1994 року. Балотувався від очолюваного ним передвиборчого блоку "Росія".

На численних мітингах обіцяв своїм прихильникам ввести в Криму "московський час", "російський рубль" і "російське громадянство ".

Холодна війна за Крим: як ділили флот

У 1995 році Верховна рада України скасувала низку положень Конституції Криму і скасувала посаду "президент Республіки Крим".

Наразі Юрій Мєшков живе в Москві й викладає в одному з юридичних вузів.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.