Спецпроект

Іноземним туристам розкажуть, як у Києві нищаться пам'ятки

В четвер, 2 червня, о 19.00 стартує безстрокова акція для киян і гостей міста - відкриття інформаційних стендів на Пейзажній алеї, з постійно оновлюваною експозицією.

Інформаційні стенди будуть відкриті біля Десятинної церкви та на Андріївському узвозі, повідомляє громадянська ініціатива "Збережи старий Київ".

На стендах будуть міститись фото та інформація про культурну спадщину, незаконні забудови та проблемні точки в Києві.

Інформація буде надаватись англійською та українською мовами - щоб ситуацію в Києві та на Десятинці розуміли не тільки пересічні українці, а й гості з інших країн, де такі об'єкти охороняються ЮНЕСКО, а збереження для нащадків культурної спадщини є державною стратегією.

ЗСК нагадує, що рейдерське захоплення залишків Десятинної церкви та намагання побудувати там нову церкву - не перша атака на Пейзажну алею.

Кілька років тому важкими зусиллями місцевих жителів та активістів вдалось відстояти алею від забудови, коли МЗС хотів побудувати на схилі (за 200 метрів від фундаментів Десятинної) багатоповерховий будинок.

"Досвід показує, що відстояти він незаконного нападу сквер або об'єкт культурної спадщини цілком реально та потрібно для наших дітей", - наголошують активісти ЗСК.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.