Спецпроект

Янукович і Коморовський спільно вшанують жертв Волинської трагедії

30 серпня президенти Польщі та України спільно віддадуть шану польським і українським жертвам Волинської трагедії у селі Острівки (Волинська область) та селі Сагринь (Люблінське воєводство).

Про це з посиланням на власні джерела повідомило Польське радіо.

30 серпня 2011 року в обох цих місцевостях Віктор Янукович та Броніслав Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів.

30 серпня 1943 року у селі Острівки повстанці УПА вбили 521 поляка [дані з польської вікіпедії - ІП], в тому числі - жінок та дітей. Солдати Армії Крайової, у свою чергу, 10 березня 1944 року напали на село Сагринь, убиваючи його українських мешканців і палячи їхні хати. За даними Польського радіо, від рук польських партизанів загинуло від 200 до 800 українців, в тому числі - жінки та діти.

Про вшанування вбитих українців та поляків сторони домовилися під час офіційного візиту президента України до Польщі у лютому цього року - тоді Віктор Янукович зізнався у своєму польському корінні і висловив готовність продовжувати історичне примирення між двома народами за формулою "Пробачаємо і просимо вибачення" [офіційно цей процес щодо взаємної різанини на Волині розпочали у 2003 році Кучма і Кваснєвський - "Історична Правда"].

Деталі врочистостей було узгоджено під час останньої розмови польського і українського президентів на саміті країн Центральної Європи 27 травня 2011 року.

Нагадаємо, що 27 травня польський Сейм мав розглядати ухвалу з засудженням Волинської трагедії як українського "злочину з ознаками геноциду", але це питання було перенесене на невизначений термін.

У 2006 році президенти України та Польщі Віктор Ющенко і Лех Качинський відкрили у селі Павлокома (Підкарпатське воєводство Польщі) пам'ятник 366 українцям, які загинули від рук Армії Крайової у березні 1945 року. Поруч відкрили хрест польським мешканцям Павлокоми, убитим українцями того ж року.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.