Спецпроект

Одеська влада хоче перейменувати площу Незалежності

Керівництво Одеської міськради має намір перейменувати площу Незалежності, повідомив сьогодні на брифінгу перший заступник міської голови Сергій Черненко.

Як передає кореспондент УНІАН, за словами Черненка, "питання про перейменування однієї з центральних міських площ мало розглядатися вже на сьогоднішньому виконкомі міськради, але було знято з обговорення - проект рішення відправлено на доопрацювання".

Перший віце-мер уточнив, що керівництво міста планує перейменувати площу Незалежності на площу ім. Бориса Дерев'янка на честь редактора газети "Вечерняя Одесса", який загинув 14 років тому від кулі кілера.

"Справа в тому, - сказав він, - що Дерев'янко працював у районі нинішньої площі Незалежності (до проголошення державної незалежності України іменувалася площею 50-річчя СРСР). І я вважаю, що буде нормально і правильно, якщо ця площа буде перейменована на честь Бориса Дерев'янка, а існуючу площу ім. Дерев'янка (колишня площа Конституції СРСР) - на площу Незалежності".

Нагадаємо, що через три місяці Україна святкуватиме 20-річчя Незалежності.

Керівництво Одеської мерії також планує перейменувати вулицю Затишну в Уютну, вулицю Скісну - в Косвeнну, вулицю Івана і Юрія Лип у мікрорайоні Ближні Млини - у вулицю Федора Пішеніна.

Це викликало хвилю протестів городян проти політики нинішнього мера Олексія Костусєва, який народився в Сахалінській області Росії, але іменує себе "корінним одеситом".

Костусєв привітав одеситів плакатами з зображенням румунських окупантів

"Влада намагається нав'язати одеситам думки на ідеологічні теми, щоб відвернути їхню увагу від дійсно нагальних питань - тарифів і цін.., - пише газета "Свободная Одесса". - І свою організаційну і адміністративну недолугість намагаються прикрити фіговим листком із червоних прапорів, георгіївських стрічок і радянських пісень".

У березні 2011 року саме в Одесі місцева влада першою серед інших населених пунктів України проголосувала за вивішення на День Перемоги червоного прапора.

У квітні 2011 року Одеська міськрада проголосувала за додання до герба міста Зірки Героя СРСР. За словами Костусєва, про це його "попросили ветерани".

В оприлюдненій нещодавно заяві інтелігенції Одеси - зокрема, двадцяти найбільш авторитетних одеських учених-істориків - наголошується, що "дії ряду одеських політиків йдуть врозріз з деклараціями президента України Віктора Януковича..." Автори заяви висловлюють переконання, що "жоден український топонім, пам`ятник, меморіальна дошка в Одесі не мають бути скасовані".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.