Спецпроект

УРЯД ВІДХРЕЩУЄТЬСЯ ВІД СКАНДАЛІВ НА ДЕСЯТИННІЙ

Державна служба з питань національної культурної спадщини заявляє, що не розглядала жодних проектів з реконструкції Десятинної церкви. А за все, що відбувається на території пам'ятки, відповідає КМДА.

Про це йдеться в офіційній заяві Держкультурспадщини (урядовий орган у складі Міністерства культури й туризму - ІП) на сайті Мінкульту.

Наводимо її текст повністю:

"Єдине погодження, яке видало Міністерство культури України (Державна служба з питань національної культурної спадщини) стосувалось надання дозволу на проведення археологічних досліджень на місці фундаментів Десятинної церкви. Такі погодження видаються терміном на 1 рік, тобто актуальний дозвіл дійсний до кінця 2011 року.

Результатом проведення конкурсу на кращу містобудівну концепцію культурної, архітектурної та художньої ревалоризації (реставрації існуючих споруд та відновлення зруйнованих) пам'ятника археології національного значення "Дитинець древнього Києва VIII-X ст. з фундаментами Десятинної церкви X ст.", оголошеного Київською міською владою, стало колегіальне рішення журі, яке полягає у ідеї поєднати два проекти-переможці.

З цією метою було створено об'єднану групу проектувальників, яка має напрацювати єдиний спільний проект та представити його на розгляд громадськості та науковців.

На даний час до Міністерства культури та до Державної служби з питань національної культурної спадщини жодні проекти, що стосуються Десятинної церкви, на розгляд не надходили. Після подання такого проекту обов‘язково відбудеться його публічний розгляд на науково-методичній раді Мінкультури.

Земельна ділянка, на якій розташовано Дитинець та залишки фундаментів Десятинної церкви, відведена КП "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт". Це комунальне підприємство Київської міської Ради, підпорядковане безпосередньо Головному управлінню капітального будівництва м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Отже, саме ця установа виступає замовником робіт та несе повну відповідальність за ведення робіт на ділянці та дотримання вимог законодавства".

Нагадаємо, що 25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і нещодавно споруджена УПЦ МП капличка, були встановлені біля старовинного фундаменту без жодних дозвільних документів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

17 травня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 989 роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

 

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.