Спецпроект

Анонс: як відзначатимуть 70-річчя Івана Миколайчука

1 червня, у середу, о 10:30 в інформагенції УНІАН відбудеться прес-конференція за участю організаторів програми вшанування пам'яті кінорежисера, актора і сценариста Івана Миколайчука, якому 15 червня цього року виповнилося б 70 років.

У програму, присвячену святкуванню 70-літнього ювілею Івана Миколайчука, увійдуть наступні заходи:

2 червня, 10:30 - Галерея мистецтв НаУКМА, вул. Іллінська, 9 - презентація книги Йоанни Левицької „Повернення до коріння. Українське поетичне кіно" (видавництво „Редакція журналу „Кіно-Театр", видавництво „Задруга", 2011) та наукова конференція „Авторський кінематограф Івана Миколайчука".

Упродовж червня - ретроспективи фільмів Івана Миколайчука в кінотеатрах Києва, Чернівців, Львова, на телебаченні.

14-15 червня - Чернівці. Молодіжний кінофестиваль документального кіно, вистава „Небилиці про Івана..." (за однойменним сценарієм Івана Миколайчука, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, режисер-постановник Вадим Сікорський), вечір в Чернівецькому музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської.

15 червня - село Чортория, батьківщина Івана Миколайчука, ювілейні урочистості.

17 червня - Київ. Ювілейний вечір у приміщенні Національного театру імені Івана Франка. У програмі виступи тріо „Золоті ключі" (Ніна Матвієнко, Марія Миколайчук, Валентина Ковальська), Богдана Ступки та ін., вистава „Небилиці про Івана..." (Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької).

До ювілею митця підготовлено збірку фільмів у форматі DVD (Міністерство культури України, Національний центр Олександра Довженка), завершується створення сайту, присвяченого Івану Миколайчукові українською, російською та англійською мовами, видання фотоальбому „Іван Миколайчук. Магія любові".

Миколайчук Іван Васильович - український актор, режисер, сценарист. Працював в кіно у 1960-80-ті роки, був одним із найяскравіших символів національного кіномистецтва, його неповторним обличчям. Саме з його іменем пов'язано розквіт явища, яке дістало назву Українського Поетичного кіно.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.