Спецпроект

НА ОБОЛОНІ ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИК ОФІЦЕРАМ АРМІЇ УНР (ФОТО)

28 травня в Оболонському районі відкрили пам'ятник "Старшинам Армії УНР - уродженцям Києва". Він став першим монументом у столиці, присвяченим воїнам Армії Української Народної Республіки.

Про це повідомляють ініціатори будівництва пам'ятника.

Пам'ятник являє собою збільшену копію ордена "Хрест Симона Петлюри" - нагороду, затверджену 1932 року урядом УНР у вигнанні.

Право на відзнаку мав "кожен вояк Армії УНР та повстанських відділів, який брав участь у збройній боротьбі за визволення України".

Пам'ятник розміщений у мальовничому місці - на розв'язці трамвайних колій, над берегом озера Опечень і на околиці спального мікрорайону, неподалік метро "Оболонь". Вулиця, на якій стоятиме пам'ятник, теж носить ім'я українського офіцера (який устиг повоювати і у французькій, і у радянській арміях) - маршала Малиновського.

Всі фото Дмитра Ларіна

Більш ніж двометровий хрест установлений на постаменті, на якому з чотирьох сторін світу закріплені меморіальні дошки з іменами 34 старшин Армії УНР та Української Держави, які були уродженцями Києва (імена яких вдалося встановити історикам).

 Мітинг відбувся мирно і несподівано зворушливо - без політичних прапорів і гасел

Монумент, розміщений на подвір'ї Храму Ікони Божої Матері "Неопалима купина", був зведений на кошти громади храму та за сприяння благодійної ініціативи "Героїка" і Спілки української молоді.

 З реконструкторами армії УНР в кореспондентів ІП зав'язалася міцна дружба :), тож скоро чекайте детального звіту про озброєння і спорядження Дієвої армії

Захід почався з панахиди за полеглими воїнами Армії УНР, яку відправив настоятель храму о.Віктор Мілейко. Далі був невеличкий мітинг, який відкрив громадський активіст Павло Подобєд. Він розповів біографії багатьох старшин Армії УНР, імена яких викарбувані на пам'ятнику.

 

Більшість із них були колишніми офіцерами Російської імператорської армії. Частина загинула, частина емігрувала, деякі повернулися з еміграції і були репресовані радянськими органами ГПУ-НКВС.

Скромний монумент на церковному подвір'ї

На честь воїнів Армії УНР співав церковний хор парафії "Неопалима купина", хор "Гомін", виступили бандурист Ярослав Джусь (півфіналіст шоу "Україна має талант") та кобзар Тарас Компаніченко зі стрілецькими піснями.

 Перехожі оболонці і пасажири трамваїв цікавилися новим пам'ятником на своєму масиві

Від імені Всеукраїнського об'єднання ветеранів виступив Олесь Гриб.

Нагадаємо, що у грудні 2010 року голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець заявив, що вулиця угорського комуніста Мате Залки на Оболоні буде перейменована на честь Романа Шухевича.

Фото: Дмитро ЛАРІН

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.