Спецпроект

Ізраїль очікує, що ВР прийме закон про офіційний статус прочан-хасидів

Посол Ізраїлю в Україні Зіна Калай-Клайтман вважає за необхідне прийняття Верховною Радою закону про надання офіційного статусу прочан ізраїльським хасидам, які щорічного відвідують могилу цадика Нахмана в Умані.

Про це вона сказала журналістам у Черкасах, повідомляють "Українські новини".

Калай-Клайтман заявила, що зараз Кабінет Міністрів України розробляє відповідний законопроект. Про це, зі слів посла, вона довідалася під час нинішнього візиту до Черкаської область під час обговорення питання про впорядкування організації щорічного паломництва хасидів до Умані.

Щорічно Умань відвідують паломники-хасиди з Ізраїлю для святкування Рош Га-Шана - нового року за іудейським календарем, який у 2010 році святкували 8-10 вересня.

У лютому 2011 року міністр туризму Ізраїлю Стас Місежніков прогнозував значне зростання кількості відвідувань громадянами Ізраїлю України після скасування візового режиму між країнами.

У ніч на 26 вересня 2010 року громадянина Ізраїлю було вбито в Умані після конфлікту, який раптово виник із двома місцевими жителями.

12 вересня 2010 року Україна депортувала до Ізраїлю 10 хасидів-паломників, затриманих 10 вересня 2010 року в Умані через порушення ними громадського порядку під час затримання підозрюваних у побитті 2 місцевих жителів.

Нагадаємо, що Черкаська ОДА очікує у вересні 2011 року приїзду 40-50 тисяч прочан-хасидів.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.