Спецпроект

Анонс: у суботу - громадянська акція на захист музею на Десятинній

Стихійна громадянська кампанія на захист Десятинної церкви починається у ці дні в Києві.

У соціальних мережах поширюється заклик підтримати музеєфікацію фундаментів цього храму. Акцію анонсують на суботу 28 травня, 12:00. Ось уривок із прес-релізу організаторів неполітичної акції:

"Мета акції - відстояти ідею МУЗЕЄФІКАЦІЇ рештків Десятинки, тобто створення на місці історичної споруди музею під відкритим небом, за класичними європейськими зразками, де було б представлено у належному вигляді фундамент церкви 10-го століття, фрагменти мозаїки та інших артефактів.

Такий музей має стати одним із основних об'єктів для відвідування туристами та киянами, місцем для відпочинку та культурного дозвілля.

Так зване "відтворення" Десятинної церкви є прямим порушенням норм світового пам'яткоохоронного законодавства:

- Міжнародної хартії з консервації й реставрації пам'яток та визначних місць (Венеція, 1964
р.),

- Хартії з охорони та використання археологічної спадщини (Лозанна,
1990 р.),

- Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини
(Валетта, 1992 р.),

- Конвенції ЮНЕСКО про захист світової культурної та
природної спадщини, що підписані та ратифіковані Україною.

Їхні положення вимагають збереження автентичних пам'яток й заперечують реконструкцію (відтворення або створення копій у первинних нормах) цих пам'яток".

Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 989 роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Являла собою хрестово-купольний шестистовпний храм, оточений з трьох боків галереями. Церкву прикрашала мозаїка, фрески, різьблені, мармурові та шиферні плити.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.