Спецпроект

Монахи спробували увійти на територію розкопок Десятинної

Щойно монахи з побудованої поруч із Десятинною церквою каплиці спробували увійти на територію археологічних розкопок.

При спробі з'ясувати, звідки у монахів ключі від території, монах послався на Святого Петра, який має ключі не лише від раю, повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

В свою чергу голова комісії поінформував монахів щодо незаконності їх спроб проникнути на територію розкопок Десятинної церкви. Після чого вони припинили спроби пройти на зазначену територію.

"Думаю, що провокаційні дії церковників є відповіддю на рішення конкурсної комісії на кращий проект музеєфікації Десятинної церкви, яка не підтримала концепцію побудови нової церкви на місці мурів Десятинної", - наголосив Бригинець.

Згодом представників громадськості та журналістів з дозволу заступника директора Інституту археології НАН України Гліба Івакіна пустили на територію розкопок.

Нагадаємо, що сьогодні вночі представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і сама церква, були встановлені без жодних дозвільних документів.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.