Спецпроект

Виявлено сліди великої битви - можливо, найдавнішої зі знайдених

Археологічні дослідження долини річки Толлензе на півночі Німеччини виявили предмети, які можуть бути свідками великої битви між людьми, датованої приблизно 1200 роком до нашої ери.

Про це повідомляє ВВС з посиланням на часопис Аntiquity.

На берегах і на дні Толлензе (у прибалтійській німецькій землі Мекленбурґ-Померанія) науковці знайшли людські рештки з травмами, які свідчать про поєдинок віч-на-віч. Загалом відкопали залишки близько сотні тіл, більшість із них належали молодим чоловікам. Їхні кістки або черепи пошкоджено ударами або наконечниками стріл.

В одного з убитих наконечник пробив 22 мм плечової кістки, водночас у кістяку виявлено і перелом стегна, що могло стати наслідком падіння з коня. Кінські рештки теж виявлені у мулі річки.

Також археологи знайшли дві дерев'яні палиці - одна зроблена з ясена і має форму бейсбольної бити, а інша виготовлена з тернової деревини у формі молотка для крокету.

Знайдена в Толлензе палиця у формі молотка для крокету. За 3 тисячі років до ядерної зброї людство убивало собі подібних отакими скромними знаряддями

За словами доктора Гаральда Любке з Центру балтійської та скандинавської археології Німеччини, знахідки свідчать про велику битву. Можливо, це найдавніше поле битви з поки що знайдених науковцями.

"Ми знаходили свідчення насильства і раніше, як от у неолітовому шарі у німецькому Тальгаймі, але не в такій величезній кількості, - сказав Любке. - Зараз же ми знайшли безліч ран від тупої і гострої зброї, і жодних слідів їхнього лікування. Жертви вмерли на полi бою непохованими".

Науковці не виявили кераміки, прикрас та інших слідів поховальних ритуалів. Деякі з кістяків були розбиті потоком води на окремі частини, інші збереглися в тому стані, в якому залишилися після смерті.

Один із відкопаних черепів - зі слідом чи не "молотка"

На думку доктора Любке, науковці виявили тільки частину великої битви: "Необхідно знайти місце, де тіла були скинуті в річку, і тоді ми точно знатимемо, що це було - битва чи жертовний ритуал. Ми все ж таки схильні вважати, що знайшли свідчення військових дій".

Загиблі харчувалися просом, що не є типовим для північно-німецьких племен тих часів, тож археологи припускають, що рештки належать завойовникам.

Знайдені серед кісток бронзові шпильки характерного дизайну дозволяють припустити, що знищене плем'я мало стосунок до Сілезії (територія, де сходяться кордони нинішніх Польщі, Німеччини й Чехії) - регіону за 400 км від місця битви. 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.