Спецпроект

Виявлено сліди великої битви - можливо, найдавнішої зі знайдених

Археологічні дослідження долини річки Толлензе на півночі Німеччини виявили предмети, які можуть бути свідками великої битви між людьми, датованої приблизно 1200 роком до нашої ери.

Про це повідомляє ВВС з посиланням на часопис Аntiquity.

На берегах і на дні Толлензе (у прибалтійській німецькій землі Мекленбурґ-Померанія) науковці знайшли людські рештки з травмами, які свідчать про поєдинок віч-на-віч. Загалом відкопали залишки близько сотні тіл, більшість із них належали молодим чоловікам. Їхні кістки або черепи пошкоджено ударами або наконечниками стріл.

В одного з убитих наконечник пробив 22 мм плечової кістки, водночас у кістяку виявлено і перелом стегна, що могло стати наслідком падіння з коня. Кінські рештки теж виявлені у мулі річки.

Також археологи знайшли дві дерев'яні палиці - одна зроблена з ясена і має форму бейсбольної бити, а інша виготовлена з тернової деревини у формі молотка для крокету.

Знайдена в Толлензе палиця у формі молотка для крокету. За 3 тисячі років до ядерної зброї людство убивало собі подібних отакими скромними знаряддями

За словами доктора Гаральда Любке з Центру балтійської та скандинавської археології Німеччини, знахідки свідчать про велику битву. Можливо, це найдавніше поле битви з поки що знайдених науковцями.

"Ми знаходили свідчення насильства і раніше, як от у неолітовому шарі у німецькому Тальгаймі, але не в такій величезній кількості, - сказав Любке. - Зараз же ми знайшли безліч ран від тупої і гострої зброї, і жодних слідів їхнього лікування. Жертви вмерли на полi бою непохованими".

Науковці не виявили кераміки, прикрас та інших слідів поховальних ритуалів. Деякі з кістяків були розбиті потоком води на окремі частини, інші збереглися в тому стані, в якому залишилися після смерті.

Один із відкопаних черепів - зі слідом чи не "молотка"

На думку доктора Любке, науковці виявили тільки частину великої битви: "Необхідно знайти місце, де тіла були скинуті в річку, і тоді ми точно знатимемо, що це було - битва чи жертовний ритуал. Ми все ж таки схильні вважати, що знайшли свідчення військових дій".

Загиблі харчувалися просом, що не є типовим для північно-німецьких племен тих часів, тож археологи припускають, що рештки належать завойовникам.

Знайдені серед кісток бронзові шпильки характерного дизайну дозволяють припустити, що знищене плем'я мало стосунок до Сілезії (територія, де сходяться кордони нинішніх Польщі, Німеччини й Чехії) - регіону за 400 км від місця битви. 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.