Спецпроект

Виявлено сліди великої битви - можливо, найдавнішої зі знайдених

Археологічні дослідження долини річки Толлензе на півночі Німеччини виявили предмети, які можуть бути свідками великої битви між людьми, датованої приблизно 1200 роком до нашої ери.

Про це повідомляє ВВС з посиланням на часопис Аntiquity.

На берегах і на дні Толлензе (у прибалтійській німецькій землі Мекленбурґ-Померанія) науковці знайшли людські рештки з травмами, які свідчать про поєдинок віч-на-віч. Загалом відкопали залишки близько сотні тіл, більшість із них належали молодим чоловікам. Їхні кістки або черепи пошкоджено ударами або наконечниками стріл.

В одного з убитих наконечник пробив 22 мм плечової кістки, водночас у кістяку виявлено і перелом стегна, що могло стати наслідком падіння з коня. Кінські рештки теж виявлені у мулі річки.

Також археологи знайшли дві дерев'яні палиці - одна зроблена з ясена і має форму бейсбольної бити, а інша виготовлена з тернової деревини у формі молотка для крокету.

Знайдена в Толлензе палиця у формі молотка для крокету. За 3 тисячі років до ядерної зброї людство убивало собі подібних отакими скромними знаряддями

За словами доктора Гаральда Любке з Центру балтійської та скандинавської археології Німеччини, знахідки свідчать про велику битву. Можливо, це найдавніше поле битви з поки що знайдених науковцями.

"Ми знаходили свідчення насильства і раніше, як от у неолітовому шарі у німецькому Тальгаймі, але не в такій величезній кількості, - сказав Любке. - Зараз же ми знайшли безліч ран від тупої і гострої зброї, і жодних слідів їхнього лікування. Жертви вмерли на полi бою непохованими".

Науковці не виявили кераміки, прикрас та інших слідів поховальних ритуалів. Деякі з кістяків були розбиті потоком води на окремі частини, інші збереглися в тому стані, в якому залишилися після смерті.

Один із відкопаних черепів - зі слідом чи не "молотка"

На думку доктора Любке, науковці виявили тільки частину великої битви: "Необхідно знайти місце, де тіла були скинуті в річку, і тоді ми точно знатимемо, що це було - битва чи жертовний ритуал. Ми все ж таки схильні вважати, що знайшли свідчення військових дій".

Загиблі харчувалися просом, що не є типовим для північно-німецьких племен тих часів, тож археологи припускають, що рештки належать завойовникам.

Знайдені серед кісток бронзові шпильки характерного дизайну дозволяють припустити, що знищене плем'я мало стосунок до Сілезії (територія, де сходяться кордони нинішніх Польщі, Німеччини й Чехії) - регіону за 400 км від місця битви. 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.