Спецпроект

Виявлено сліди великої битви - можливо, найдавнішої зі знайдених

Археологічні дослідження долини річки Толлензе на півночі Німеччини виявили предмети, які можуть бути свідками великої битви між людьми, датованої приблизно 1200 роком до нашої ери.

Про це повідомляє ВВС з посиланням на часопис Аntiquity.

На берегах і на дні Толлензе (у прибалтійській німецькій землі Мекленбурґ-Померанія) науковці знайшли людські рештки з травмами, які свідчать про поєдинок віч-на-віч. Загалом відкопали залишки близько сотні тіл, більшість із них належали молодим чоловікам. Їхні кістки або черепи пошкоджено ударами або наконечниками стріл.

В одного з убитих наконечник пробив 22 мм плечової кістки, водночас у кістяку виявлено і перелом стегна, що могло стати наслідком падіння з коня. Кінські рештки теж виявлені у мулі річки.

Також археологи знайшли дві дерев'яні палиці - одна зроблена з ясена і має форму бейсбольної бити, а інша виготовлена з тернової деревини у формі молотка для крокету.

Знайдена в Толлензе палиця у формі молотка для крокету. За 3 тисячі років до ядерної зброї людство убивало собі подібних отакими скромними знаряддями

За словами доктора Гаральда Любке з Центру балтійської та скандинавської археології Німеччини, знахідки свідчать про велику битву. Можливо, це найдавніше поле битви з поки що знайдених науковцями.

"Ми знаходили свідчення насильства і раніше, як от у неолітовому шарі у німецькому Тальгаймі, але не в такій величезній кількості, - сказав Любке. - Зараз же ми знайшли безліч ран від тупої і гострої зброї, і жодних слідів їхнього лікування. Жертви вмерли на полi бою непохованими".

Науковці не виявили кераміки, прикрас та інших слідів поховальних ритуалів. Деякі з кістяків були розбиті потоком води на окремі частини, інші збереглися в тому стані, в якому залишилися після смерті.

Один із відкопаних черепів - зі слідом чи не "молотка"

На думку доктора Любке, науковці виявили тільки частину великої битви: "Необхідно знайти місце, де тіла були скинуті в річку, і тоді ми точно знатимемо, що це було - битва чи жертовний ритуал. Ми все ж таки схильні вважати, що знайшли свідчення військових дій".

Загиблі харчувалися просом, що не є типовим для північно-німецьких племен тих часів, тож археологи припускають, що рештки належать завойовникам.

Знайдені серед кісток бронзові шпильки характерного дизайну дозволяють припустити, що знищене плем'я мало стосунок до Сілезії (територія, де сходяться кордони нинішніх Польщі, Німеччини й Чехії) - регіону за 400 км від місця битви. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.