Спецпроект

У Луцьку на вокзалі відкрили дошку репресованим нацистами і комуністами

У Луцьку з ініціативи громадської організації "Діти репресій" відкрито меморіальну дошку репресованим волинянам.

Про це УНІАН повідомили у відділі інформаційної роботи міської ради.

Дошку встановлено на стіні приміщення на вулиці Яровиця, 4, де розташовувалась колишня залізнична станція "Луцьк", з якої невинно репресованих волинян у 1939-1952 роках відправляли у тюрми, табори і на спецпоселення ГУЛАГу, а в 1941-1945 роках - у концентраційні табори та на каторжні роботи до гітлерівської Німеччини.

"Багато волинян і лучан зокрема постраждали від репресій в різні періоди історії, - сказав секретар Луцької міськради Григорій Пустовіт. - Нам треба не забувати про це і шанувати пам'ять про них. Потрібно навчати прийдешні покоління, що були такі події, були такі помилки, аби вони ніколи більше не повторилися".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.