Спецпроект

День Героїв у Тернополі відзначили з червоно-чорними стрічками

23 травня у Тернополі всі працівники міської ради, комунальних підприємств та освітніх закладів прийшли на роботу у вишиванках.

Як повідомили кореспонденту УНІАН в прес-службі міської ради, з відповідною ініціативою виступив міський голова Сергій Надал.

На його думку, національне вбрання підкреслить урочистість Свята Героїв, яке відзначається цього дня.

"Ми повинні пам'ятати своїх героїв... Тому я закликав усіх свідомих українців відсвяткувати День Героїв у вишиванках, а червоно-чорними стрічками на одязі та транспорті солідаризуватись з відзначенням цього свята", - прокоментував свою ініціативу Надал.

Довідка: Свято Героїв відзначають 70 років. Святкувати його 23 травня постановив у 1941 році ІІ-ий Великий Збір ОУН для відродження в українців героїчного духу минулих поколінь.

Травень для свята обрали тому, що саме цього місяця загинуло найбільше націонал-патріотів. Зокрема, 4 травня 1924 року загинув головний ідеолог державної самостійності України початку ХХ століття Микола Міхновський, 25 травня 1926 року - Симон Петлюра, 23 травня 1938 року - засновник і провідник ОУН Євген Коновалець.

В роки німецької, а згодом радянської окупації це свято відзначалося у підпіллі. Із проголошенням незалежності України його святкування відновлено.

На початку 2000-х років обласні ради західних областей затвердили це свято як офіційне.

Червоно-чорний прапор - партійний символ "бандерівського" крила ОУН - так званої ОУН революційної.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.