Спецпроект

День Героїв у Тернополі відзначили з червоно-чорними стрічками

23 травня у Тернополі всі працівники міської ради, комунальних підприємств та освітніх закладів прийшли на роботу у вишиванках.

Як повідомили кореспонденту УНІАН в прес-службі міської ради, з відповідною ініціативою виступив міський голова Сергій Надал.

На його думку, національне вбрання підкреслить урочистість Свята Героїв, яке відзначається цього дня.

"Ми повинні пам'ятати своїх героїв... Тому я закликав усіх свідомих українців відсвяткувати День Героїв у вишиванках, а червоно-чорними стрічками на одязі та транспорті солідаризуватись з відзначенням цього свята", - прокоментував свою ініціативу Надал.

Довідка: Свято Героїв відзначають 70 років. Святкувати його 23 травня постановив у 1941 році ІІ-ий Великий Збір ОУН для відродження в українців героїчного духу минулих поколінь.

Травень для свята обрали тому, що саме цього місяця загинуло найбільше націонал-патріотів. Зокрема, 4 травня 1924 року загинув головний ідеолог державної самостійності України початку ХХ століття Микола Міхновський, 25 травня 1926 року - Симон Петлюра, 23 травня 1938 року - засновник і провідник ОУН Євген Коновалець.

В роки німецької, а згодом радянської окупації це свято відзначалося у підпіллі. Із проголошенням незалежності України його святкування відновлено.

На початку 2000-х років обласні ради західних областей затвердили це свято як офіційне.

Червоно-чорний прапор - партійний символ "бандерівського" крила ОУН - так званої ОУН революційної.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.