Спецпроект

Анонс: У Києві й Харкові покажуть Пікассо, Шагала, Глущенка та інших

Напередодні благодійного розпродажу у Києві і Харкові виставлять офорти й картини класиків.

Про це повідомляє Фонд Олександра Фельдмана.

30 травня, напередодні Дня захисту дітей, у Києві відбудеться благодійний аукціон "Мистецтво милосердя", метою якого є допомога онкохворим дітям.

На благодійному аукціоні буде представлено 55 лотів з приватної колекції Олександра Фельдмана - зокрема, автолітографії та офорти Марка Шагала, Пабло Пікассо, Хоана Миро, Анрі Матісса, картини Давида Бурлюка, Василя Хмелюка, Миколи Глущенка, Якова Шапіро, Леона Зака, Ерно Ерба, Михайла Адлена, Михайла Андрієнка-Нечитайла, а також роботи інших майстрів.

На отримані від продажу кошти Фонд Фельдмана придбає для Харківського міського центру дитячої нейрохірургії сучасне медичне обладнання. Ліцитатором аукціону виступить відомий тележурналіст Анатолій Борсюк.

Передаукціонні виставки працюватимуть для широкого загалу, колекціонерів та експертів у Харкові (20 - 23 травня, галерея "АВЕК", вул. Сумська, 70) та Києві (26 - 30 травня, Національний музей мистецтв ім. Б. і В. Ханенків, вул. Терещенківська, 15-17).

Вхід на експозиції вільний.

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».