Спецпроект

Реставратори відновили напис з воріт Освєнцима

Польські реставратори півтора роки відновлювали напис Arbeit macht frei ("Праця звільняє") з воріт концентраційного табору Освєнцим.

Вкрадена у 2009-ому реліквія надійшла до фахівців у дуже поганому стані, повідомляє ТСН. Реставраторам меморіального комплексу "Аушвіц-Біркенау"  знадобилося близько півтора роки для ретельних відновлювальних робіт.

Вони включали в себе фотографування в ультрафіолетовому та інфрачервоному спектрах, тестування різних частин на розтяжність і дослідження найдрібніших деформацій металу. Остаточно про завершення робіт можна буде говорити після нанесення на поверхню антикорозійного покриття.

За словами предcтавників меморіального комплексу, найімовірніше, напис на колишнє місце повертати не будуть, а відправлять ​​на експозицію у виставковий зал, який поки знаходиться в процесі добудови.

Головний вхід у концентраційний табір "Аушвіц-Біркенау"

Остаточне рішення про долю реліквії, тим не менш, поки не прийнято. Наразі на воротах колишнього концтабору оригінальний напис замінений копією.

Правда про Оскара Шиндлера

Табличка, розташована на вході до музею Освєнцима, була вкрадена 18 грудня 2009. Через три дні напис, розпилений на три частини, знайшли в 600 кілометрах від музею.

Всього у справі про крадіжку були затримані і засуджені до різних термінів ув'язнення п'ять громадян Польщі, які безпосередньо брали участь у викраденні, а також підданий Швеції, який був організатором злочину. Замовник злочину, імовірно також зі Швеції, поки залишається на волі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.