Спецпроект

Дерево, з якого на Ньютона впало яблуко, захистили від туристів

Яблуню, яка надихнула Ньютона на формулювання закону про всесвітнє тяжіння, захистили від ніг туристів, котрі нищили коріння дерева.

Коріння 400-річної яблуні було пошкоджено від ущільненого ґрунту, що був витоптаний відвідувачами, повідомляє Metro.

Момент, коли Ньютон помітив падіння яблука з дерева, назавжди увійшов до історії науки. Однак дерево, яке надихнуло на визначне відкриття, донедавна було під загрозою через десятки тисяч туристів, котрі щороку відвідують історичне місце.

30-сантиметрової висоти бар’єр довколо дерева потрібен, щоб люди не залазили на нього, не витоптували землю і не здирали кору.

Як ви думаєте, чи захистить від туристів ця скромна вербова огорожа?

За  словами представниці Національного фонду Енн Мойніхан, огляд славетної яблуні став невід’ємною частиною "паломництва" усіх зацікавлених Ньютоном.

"Зараз у нас більш 33 тисяч відвідувачів щороку, і ми стурбовані тим, що фотографування та витоптування землі можуть завдати шкоди дереву, - сказала Мойніхан. - Рослині вже 400 років, але від напливу туристів земля навколо стовбура спресувалася і це пошкодило коріння. Вербова огорожа є простим та негрубим способом зберегти яблуню  для наступних поколінь".

Дерево знаходиться на території маєтку XVII століття Вулсторп (графство Лінкольншир), де Ньютон народився і жив кілька років після навчання в Кембриджському університеті.

За легендою, саме тут видатний вчений 1666 року відкрив закон всесвітнього тяжіння, прогулюючись у саду і помітивши падіння яблука з гілки дерева. "Яблуня Ньютона" була зруйнована під час бурі 1820 року, однак пізніше відновилася зі своїх коренів - хоча вже й не виросла в повноцінне дерево.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".