Спецпроект

Спогади однієї з небагатьох, хто врятувався з Янівського ґето

Вийшли друком дитячі спогади про порятунок єврейської дівчинки з ґето у Львові.

Документальна оповідь "Очима дванадцятирічної дівчинки" врятованої з Янівського ґето Яніни Гешелес вийшла в перекладі українською, повідомляє прес-служба Центру юдаїки НаУКМА.

Цінність спогадам надає те, що вони були написані одразу ж після того, як дівчинка опинилась на волі, з "фотографічною точністю дитячої пам'яті", пише у передмові професор Ярослав Грицак.   

Розповідь Яніни - це не тільки її особиста історія, це також портрети діячів єврейської громади та членів польської таємної організації "Жеґота", що організовувала рятування в'язнів ґето.

Читачеві пропонується подорож в історію довоєнного Львова - міста українців, поляків, євреїв та їхніх взаємовідносин, осмислення трагедій Голокосту та Другої світової війни науковцем ХХІ століття.

Людяність у безодні пекла. Поведінка місцевого населення Галичини в роки "остаточного розв'язання єврейського питання"

Після тексту спогадів вміщено сучасний текст Яніни Гешелес, громадянки Ізраїлю - "Епілог: повернення до Львова". Вона розповідає про своє подальше життя, а також про відчуття, які охоплюють її в очікуванні повернення до міста свого дитинства.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.