Спецпроект

У Криму відкрили меморіал татарам - жертвам депортації

Меморіальний комплекс жертвам депортації 18 травня 1944 року відкрили в селі Когей (Русаківка) Білогірського району Криму сьогодні - напередодні трагічної дати в історії кримськотатарського народу.

Про це повідомили УНІАН у прес-службі Меджлісу.

Імам прочитав дуа (молебень) за загиблими і тими, хто не повернувся до Криму з місць заслання.

Голова Меджлісу Мустафа Джемільов відзначив, що відкриття меморіального комплексу є внеском в історію кримськотатарського народу, а також загальним боргом перед тими, хто трагічно загинув у роки депортації.

Джемільов подякував всім, хто вніс свій внесок у виготовлення і установлення монумента, тим самим увічнивши пам`ять співвітчизників, односельців і рідних.

Нагадаємо, співробітники Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР провели депортацію 18-20 травня 1944 року за рішенням Державного комітету оборони, підписаним Йосипом Сталіним.

Причиною виселення називалося дезертирство кримських татар з Червоної армії, співпраця з німецькими окупантами і розправи над радянськими партизанами.

Депортація і повернення кримських татар (історична довідка)

За різними даними, були депортовані від 183 до 188 тисяч кримських татар. Значна частина - до Узбецької РСР. У роки Великої Вітчизняної війни з Криму виселили також кримських німців, вірмен, болгар і греків.

Масове повернення татар на півострів розпочалося наприкінці 80-х - на початку 90-х років.

У 1989 р. Верховна рада СРСР прийняла декларацію "Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, що піддалися насильницькому переселенню, і забезпечення їхніх прав".

З 1993 року в Криму 18 травня відзначають як День пам`яті жертв депортації.

У кримській автономії на даний час живуть 1,9 млн. осіб, з них більш як 265 тисяч - татари. Ще мінімум 100 тисяч кримських татар хотіли б повернутися на півострів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.