Спецпроект

Колесніков продовжує руйнувати "Косий капонір" задля Євро-2012

Сьогодні, 16 травня, на території Національного історико-архітектурного музея "Київська фортеця" будівельники почали руйнувати бастіон музею "Косий капонір".

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Директор музею В'ячеслав Кулінич, який протягом всіх днів постійно перебуває на місці руйнацій і стежить за подальшими діями будівельників, повідомив голові комісії про те, що до бастіону "Косого капоніра" підтягнули техніку і почали його руйнувати.

За іронією, сьогодні ж почала працювати створена головою КМДА Поповим комісія з розгляду питань, пов'язаних з проведенням НСК "Олімпійський" будівельно-монтажних робіт на території історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця".

"Можливо, сьогодні на засіданні комісії стане зрозуміло, що і яким чином планує звести на місці музею влада, - зазначив Бригинець. - А також про те, чи існує дозвіл на проведення відповідних робіт?"

Нагадаємо, два тижні тому для будівництва "зони гостинності" Євро-2012 забудовники зруйнували вал - складову частину фортифікацій Косого капоніру.

А кілька днів тому, не зважаючи на втручання міліції, забудовники встановили паркан на території знищених 29 квітня валів Київської фортеці. Будівництво ведеться в 5 метрах від споруди музею "Косий капонір".

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.