Спецпроект

Колесніков продовжує руйнувати "Косий капонір" задля Євро-2012

Сьогодні, 16 травня, на території Національного історико-архітектурного музея "Київська фортеця" будівельники почали руйнувати бастіон музею "Косий капонір".

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Директор музею В'ячеслав Кулінич, який протягом всіх днів постійно перебуває на місці руйнацій і стежить за подальшими діями будівельників, повідомив голові комісії про те, що до бастіону "Косого капоніра" підтягнули техніку і почали його руйнувати.

За іронією, сьогодні ж почала працювати створена головою КМДА Поповим комісія з розгляду питань, пов'язаних з проведенням НСК "Олімпійський" будівельно-монтажних робіт на території історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця".

"Можливо, сьогодні на засіданні комісії стане зрозуміло, що і яким чином планує звести на місці музею влада, - зазначив Бригинець. - А також про те, чи існує дозвіл на проведення відповідних робіт?"

Нагадаємо, два тижні тому для будівництва "зони гостинності" Євро-2012 забудовники зруйнували вал - складову частину фортифікацій Косого капоніру.

А кілька днів тому, не зважаючи на втручання міліції, забудовники встановили паркан на території знищених 29 квітня валів Київської фортеці. Будівництво ведеться в 5 метрах від споруди музею "Косий капонір".

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.