Спецпроект

300-річчя "мазепинської" Січі святкуватиметься на державному рівні

Верховна Рада вирішила відзначити на державному рівні 300-річчя Олешківської Січі.

Про це повідомляє офіційний сайт ВР.

Постанова про 300-річчя передбачає створення організаційного комітету з підготовки та проведенню ювілею, затвердження плану заходів і виділення потрібних коштів із державного та місцевого бюджетів.

"У 2011 році Олешківській Січі виповнюється 300 років, - йдеться в пояснювальній записці до проекту постанови. - Історичне значення Олешківської Січі важко переоцінити, це не тільки явище вітчизняної історії, це визначне явище європейської та загальносвітової історії".

У 1709 році запорожці на чолі з кошовим отаманом Костянтином Гордієнком взяли участь у військово-політичному виступі за незалежність України разом з гетьманом Іваном Мазепою.

Після поразки під Полтавою й руйнування російськими військами Чортомлицької Січі запорожці вимушені були перейти під протекторат Кримського ханства й "сіли Кошем" на лівому, татарському березі Дніпра. Так виникла Олешківська Січ на місці сучасного Цюрупинська.

Отож, Олешки на майже два десятки літ перетворились у значний політичний центр Козацької держави. Вони підтримували стосунки з Кримським ханством, Стамбулом, Бендерами, Шведським королівством, Річчю Посполитою...

Та чи не найважливіший етап у житті Олешківсьої Січі тих далеких часів - пряма їх участь у створенні "Конституції прав свобод Запорозького війська", більше знаної під назвою "Конституція Пилипа Орлика".

Не зайве нагадати основні її пункти: проголошення незалежності України від Польщі та Москви; обрання парламенту, який мав скликатись тричі на рік, обмеження влади гетьмана тощо.

Лише в 1734 році козаки змогли повернутися на рідну землю Запорожжя, де заснували останню, Підпільненську Січ, ліквідовану за царським наказом у 1775 році.

На даний час площа Січі, що збереглась, дорівнює приблизно 0.5 га. Археологічними розкопками на Олешківській Січі сезонів 1991-1992 років виявлено близько 1000 предметів, які відносяться до матеріальної культури козацтва.

Розкопки можна вважати унікальними, бо з восьми подібних поселень залишилося лише три: Хортиця, Кам'янська та Олешківська Січі. Решта поховані хвилями штучних дніпровських розливів.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.