Спецпроект

До Дня Перемоги на Рівненщині впорядкували поховання УПА

З 7 по 9 травня, в рамках акції Спілки yкраїнської молоді в Україні "Проща до героїв" на Рівненщині впорядковували поховання воїнів УПА.

Про це повідомляють організатори акції.

Краєзнавець та громадський діяч з м. Дубровиці Олександр Задорожний, уклав перелік місць боїв та спочинку упівців, які потребують впорядкування.

Протягом трьох днів гості з Києва та рівненчани відвідували місця бойової слави повстанців, відновлювали та прибирали військові поховання, записували на відео спогади учасників та свідків визвольної боротьби.

 Встановлення гранітної плити на місці поховання воїнів УПА

"Цими днями в усьому світі вшановують пам'ять жертв війни, що мала місце між двома тоталітарними державами. Натомість в Україні на офіційному рівні відзначають перемогу одного агресора над іншим. Своєю акцією ми хочемо звернути увагу суспільства на той факт, що в Другій світовій війні українці виступали окремою воюючою стороною", - зазначив учасник акції Максим Кобєлєв.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.