Спецпроект

Навіть юристи розуміють, що війни довкола минулого спричиняють війни в майбутньому

Війни навколо української історії можуть спричинити розпад країни. Українці мають позбавити довіри усіх політиків, які намагаються переписати історію на той чи інший лад.

Про це заявив голова правозахисної організації "Спільна мета" Руслан Бортнік, повідомляє прес-служба організації.

"Адже кожен політичний режим в Україні починав зі знищення минулого і переписування української історії. Тому вона наразі являє собою багатошарове нашарування оціночних суджень, політичних міфів й, навіть, відвертої неправди, - сказав правозахисник. - Подальші спекуляції на історичному ґрунті ведуть до повної деморалізації суспільства і падінню рівня патріотизму серед молоді".

На думку Бортніка, українське суспільство як "єдність людей, об'єднаних єдиним духовним простором" на очах перестає відтворюватися в майбутнє: старше покоління відходить, а молодше маргіналізується серед хаосу протирічних цінностей й відсутності суспільного компромісу.

"Така ситуація в майбутньому, коли нинішня молодь займе ключові посади у суспільстві, загрожує призвести до розпаду України, або відділення від неї певних регіонів, - вважає правозахисник. - Уже сьогодні це призводить до побоїщ на вулицях Львова".

"Україна має перейти до "фінського варіанту" розгляду історії, коли пам'ятники і символи усіх епох добре вживаються разом, а суспільство з однаковою повагою відноситься до усіх сторінок історії своєї держави. При цьому державою переслідуються будь-які спроби радикального маніпулювання минулим, відродження чи схвалення ідеологій чи режимів, засуджених міжнародною спільнотою", - підкреслив експерт.     

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.