Спецпроект

Навіть юристи розуміють, що війни довкола минулого спричиняють війни в майбутньому

Війни навколо української історії можуть спричинити розпад країни. Українці мають позбавити довіри усіх політиків, які намагаються переписати історію на той чи інший лад.

Про це заявив голова правозахисної організації "Спільна мета" Руслан Бортнік, повідомляє прес-служба організації.

"Адже кожен політичний режим в Україні починав зі знищення минулого і переписування української історії. Тому вона наразі являє собою багатошарове нашарування оціночних суджень, політичних міфів й, навіть, відвертої неправди, - сказав правозахисник. - Подальші спекуляції на історичному ґрунті ведуть до повної деморалізації суспільства і падінню рівня патріотизму серед молоді".

На думку Бортніка, українське суспільство як "єдність людей, об'єднаних єдиним духовним простором" на очах перестає відтворюватися в майбутнє: старше покоління відходить, а молодше маргіналізується серед хаосу протирічних цінностей й відсутності суспільного компромісу.

"Така ситуація в майбутньому, коли нинішня молодь займе ключові посади у суспільстві, загрожує призвести до розпаду України, або відділення від неї певних регіонів, - вважає правозахисник. - Уже сьогодні це призводить до побоїщ на вулицях Львова".

"Україна має перейти до "фінського варіанту" розгляду історії, коли пам'ятники і символи усіх епох добре вживаються разом, а суспільство з однаковою повагою відноситься до усіх сторінок історії своєї держави. При цьому державою переслідуються будь-які спроби радикального маніпулювання минулим, відродження чи схвалення ідеологій чи режимів, засуджених міжнародною спільнотою", - підкреслив експерт.     

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.