Спецпроект

У Черкасах відкрили пам'ятник солдатам Праги-1968

Пам'ятник солдатам, які загинули під час введення радянських військ у Чехословаччину в 1968 році, встановлено у центрі Черкас біля каплиці Стрітення Господнього і пам'ятного знаку воїнам-афганцям.

Як розповів кореспонденту УНІАН один з ініціаторів встановлення пам`ятника Олександр Митянін, пам'ятний камінь із чорного габро було відкрито в урочистій обстановці за участю учасників введення військ до Чехословаччини. На пам'ятнику зображено один з танків із символічним номером "1968".

Тим часом найбільша скульптура Черкас - монумент "Батькіщина-мати" на Пагорбі Слави - може повторити долю пам'ятника засновникам Києва і розвалитися. У черкаського монументу за 36 років проржавів металевий каркас.

Про це йдеться у повідомленні на офіційному сайті черкаської ТРК "Вікка". Заступник голови Черкаської обласної організації товариства з охорони пам'яток історії і культури Василь Люленко зазначив, що 10-метровий монумент вже помітно похилився праворуч.

Свого часу спеціальна комісія, яка обстежувала скульптуру, виявила, що частина внутрішнього металевого каркасу, який утримує пам'ятник у вертикальному положенні, вже непридатна. Корозія роз'їдає метал. Та ще й фундамент під 10-метровою скульптурою ненадійний.

На думку Люленка, капітального ремонту монумент "Батьківщина-матір" потребував ще десять років тому. Члени Черкаської обласної організації товариства з охорони пам'яток історії і культури неодноразово ходили до мерів Черкас і просили виділити кошти на ремонт монументу.

Всі тільки обіцяли, але кошти не знайшли. За мінімальними підрахунками, ремонт скульптури обійдеться щонайменше у 300 тис. грн.

Заступник міського голови Черкас Олексій Леонов зазначив, що щороку відповідальне підприємство оглядає монумент, де потрібно, укріплює та фарбує монумент. Якщо ж буде необхідність - обов'язково збереться комісія, яка проведе обстеження монументу "Батькіщина-мати".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.