Спецпроект

Заради спорту влада знову руйнує історію

Біля частини музею "Київська фортеця" почали будувати зону гостинності до Євро-2012.

Будівництво йде біля підніжжя військового укріплення "Косий капонір", побудованого в XIX столітті як частина Печерської фортеці, пише "Сегодня".

Роботи почали перед травневими святами. "Забудовники розкопали військовий вал і почали вбивати палі без узгодження з музеєм", - стверджує глава комісії з культури Київради Олександр Бригинець.

Директор музею "Київська фортеця В'ячеслав Кулинич вважає: "Капонір - військова споруда з цегли і каменю, укопана в землю, з товстими стінами, з амбразурами і бійницями. Але стоїть він на валу, без нього ніякого капоніра бути не може! Музей нікому не давав дозволу на знесення!".

У НСК "Олімпійський" заперечують: пам'ятник вони не руйнують.

"Ми від "Капоніра" відступили 10 метрів і пам'ятник не чіпаємо. Навпаки, ми там обладнаємо спеціальну стежку, по якій туристи зможуть пройти уздовж капоніра і помилуватися ним. Ніяких "військових валів" там немає, ми проводили нараду з цього приводу з фахівцями, де були й архітектори", - заявив начальник управління перспективного будівництва НСК Дмитро Ковальчук.

"Усі дозволи, включаючи "Укрдержекспертизу", дозвіл на знесення зелених насаджень, на початок будівництва в нас є", - зауважив він.

У цьому ж упевнений і заступник глави КМДА по Євро-2012 Анатолій Голубченко.

"Ніякої історичної цінності цей вал не становить. Ми розбиралися в цій ситуації. На цьому місці вже кілька разів щось будували", - сказав Голубченко.

"Тут був льодовий стадіон і корти, але вони знаходилися далі. Самі вали ніхто не чіпав! Обійти вал можна було: побудувати трохи далі або вписати "зону гостинності" у ландшафт, побудувати на валу, але не зривати землю", - вважає директор "УкрНДІпроектрестраврація" Олександр Молож.

Це не перший скандал навколо музею "Київська фортеця". Наприкінці грудня 2006 року, під новий рік, на території музею знесли історичний Київський телеграф - як говорили історики, це був перший військовий телеграф Києва. Тоді влада і будівельники стверджували, що знесли лише старі сарайчики і військові склади.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.