Спецпроект

Поки у Львові палили червоні прапори, в Донецьку палили стяг ОУН

9 травня в Донецьку під час мітингу, присвяченого Дню Перемоги, зірвали і затоптали чорно-червоний прапор ОУН (революційної).

Інцидент відбувся біля меморіального комплексу "Визволителям Донбасу", повідомляє "Остров".

Люди, вбрані у форму повітряно-десантних військ, кинули під ноги і потоптали чорно-червоний прапор бандерівського крила ОУН.

 Поширена (очевидно, і серед організаторів провокації в Донецьку) думка, що це прапор УПА, не відовідає дійсності. Прапором УПА був жовто-синій, а червоно-чорний прапор - партійний

Провокативна акція була здійснена під час покладання квітів до Вічного вогню.

Потім розірваний прапор прив'язали до "джипу" і машина поїхала на Саур-Могилу, щоб, як пояснили учасники акції, там спалити "фашистську нечисть".

Нагадаємо, що сьогодні біля міськради Львова молоді люди з символікою партії "Свобода" палили червоні прапори.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.