Спецпроект

Українці за кордоном назвали червоний прапор поверненням до тоталітаризму

6 травня Світовий конгрес українців висловив обурення рішенням Верховної Ради України про офіційне використання червоного прапора, назвавши його поверненням до тоталітаризму.

Про це повідомила прес-служба СКУ.

"СКУ глибоко стривожений політичною незрілістю та національною несвідомістю народних депутатів, які на 20-му році незалежності України прийняли зміни до Закону щодо легалізації червоного прапора", - йдеться у заяві.

На думку СКУ, депутати, які проголосували за ці зміни, "уможливили пропагування в Україні символіки радянської імперії, тоталітаризм якої засудило міжнародне співтовариство, та заявили про бажання повернути Україну до комуністичного авторитарного режиму".

"Прийняття рішення про офіційне використання червоного прапора є наругою над пам'яттю мільйонів українців, що постраждали внаслідок більше ніж 70-літнього панування в Україні тоталітарного комуністичного режиму, - вважає президент СКУ Євген Чолій. - Цей режим під своїм червоним прапором здійснював геноцид українського народу, руйнував українські церкви, знищував українських діячів науки і культури та всякі прояви українського національного духу".

Світовий Конгрес Українців представляє інтереси більше 20 мільйонів українців та об'єднує в своєму складі українські організації із 32-ох країн світу. Заснований у 1967 році, СКУ був визнаний неурядовою організацією в Економічній та Соціальній Раді Організації Об'єднаних Націй у 2003 році.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.