Спецпроект

Регіонал запевнила американців, що серп і молот - не радянська символіка

Народний депутат від Партії регіонів Олена Бондаренко наголошує, що використання червоного прапора у дні свята Перемоги жодним чином не є поверненням України до радянської символіки.

Про це вона сказала на брифінгу у Національному прес-центрі у Вашингтоні, повідомляє УП.

Бондаренко підкреслила, що ухвалення Верховною Радою закону "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" було прийнято для вшанування пам'яті і подвигів старшого покоління українців, які віддавали життя за Батьківщину.

"Український парламент ухвалив документ, який говорить виключно про використання прапора військової частини, яка брала Рейхстаг. На цьому прапорі є номер частини та назва. Там немає символів Радянського Союзу. Єдина схожість, що прапор має червоний колір", - заявила Бондаренко.

"Як бачите, цей прапор військової частини не має жодного відношення до радянської символіки", - ще раз підкреслила депутат.

Вона також зазначила, що "універсальним" прапором в Україні є державний прапор.

"Український прапор - найкращий і найуніверсальніший, і він буде завжди і всюди. Що стосується традиції західних областей України вивішувати прапор, наприклад, ОУН-УПА, це теж залишається. І якщо пригадати ті свята, які пов'язані з запорізьким козацтвом, то є також і малиновий прапор", - додала Бондаренко.

Як відомо, копія прапора Перемоги передбачає наявність на його "лицьовому боці вгорі біля ратища срібних п'ятикутної зірки, серпа і молота".

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.