Спецпроект

ЛИТВИН РОЗПИСАВСЯ ПІД ЧЕРВОНИМ ПРАПОРОМ

Спікер Верховної Ради Володимир Литвин підписав закон, яким під час святкування перемоги разом із державним прапором має вивішуватись червоний прапор Перемоги.

Про це повідомляється на офіційному сайті Верховної Ради.

Також на сайті зазначається, що закон був направлений на підпис до президента.

Раніше президент Віктор Янукович заявляв, що підпише зміни до закону щодо порядку офіційного використання копій прапора Перемоги щойно як його отримає.

Між тим у четвер під час урочистостей, присвячених дню Перемоги, на сцені поруч із жовто-блакитним стягом уже стояв червоний прапор із серпом та молотом - хоча закон про використання копій прапора Перемоги ще не підписаний президентом.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.