Спецпроект

Львівські ветерани не хочуть святкувати 9 травня під червоними прапорами

Керівники Львівського обласного та міського відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів (ВОВ) Б.Винниченко та Я.Гера звернулися до голови Львівської ОДА Михайла Цимбалюка з пропозицією відзначити 9 травня - День Перемоги - під державними прапорами.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської ОДА.

За повідомленням прес-служби, відповідну ухвалу було прийнято на розширеному секретаріаті Львівського обласного та міського відділення ВОВ.

"Депутат Верховної Ради України Цибенко від імені ветеранів підняв питання про святкування Дня перемоги 9 травня не під державними прапорами. Львівське обласне і міське відділення ВОВ, яке налічує понад 80 00 членів, такого доручення йому не давало, і вважаємо його звернення образою ветеранської організації", - йдеться у зверненні.

"9 травня - День перемоги - на Львівщині відзначатимемо під державними синьо-жовтими прапорами. Жодних маршів та провокацій, які мають на меті підірвати стабільність чи внести неспокій у Львові та області ми не допустимо", - наголосив голова Львівської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк.

Нагадаємо, 21 квітня Верховна Рада України прийняла закон, згідно з яким копії прапора Перемоги можуть підніматися на флагштоках поряд із Державним прапором України. Прапор Перемоги трактується в документі як "символ перемоги радянського народу, його армії та флоту над фашистською Німеччиною в роки Великої Вітчизняної війни".

21 квітня депутати Львівської міської ради під час сесії прийняли ухвалу, якою заборонили використовувати під час відзначення Дня перемоги радянську та нацистську символіку.

28 квітня під час позачергової сесії депутати Львівської обласної ради також прийняли рішення "Про недопустимість використання радянської окупаційної символіки під час відзначення Днів пам'яті жертв Другої світової війни".

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.