Спецпроект

Канадські українці просять Януковича ветувати закон про червоні прапори

Відновлення та вшанування символів тоталітарного минулого справляє негативний вплив на виховання молодого покоління та є неприйнятним у цивілізованих і демократичних державах.

Про це йдеться в офіційному листі Конгресу українців Канади (КУК) до президента України Віктора Януковича.

Вчора президент КУК (однієї з найбільших організацій української діаспори) Павло Ґрод надіслав листа президенту України Віктору Януковичу з проханням "накласти вето на цей провокаційний законодавчий акт (про вивішування червоних прапорів 9 травня - ІП), тим самим довівши громадянам України та світовій громадськості, що повернення символів тоталітарного минулого неможливе, а розвиток України як вільної демократичної держави є незворотнім".

"Використання червоного прапора під час заходів вшанування буде негативно сприйнято світовою громадськістю", - наголошують впливові представники діаспори.

Януковича застерегли, що "цей закон спровокує розкол в українському суспільстві, спричинить громадські безлади в країні, тим самим зневаживши пам'ять мільйонів тих, хто загинув під час Другої світової війни та від радянських і нацистських репресій".

Більше половини українців - за червоні прапори. Молодь проти

"Відновлення та вшанування символів тоталітарного минулого справляє негативний вплив на виховання молодого покоління та є неприйнятним у цивілізованих та демократичних державах. Такі кроки завдають значної шкоди міжнародній репутації України і ставлять під сумнів прагнення керівництва держави розірвати зв'язок із тоталітарним минулим", - підкреслив Павло Ґрод від імені 1,2 мільйонів українців, які живуть в Канаді.

Копії листа також було надіслано прем'єр-міністру Канади Стівену Гарперу та президенту Світового конґресу українців Євгенові Чолію.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.