Спецпроект

Помер останній бойовий ветеран Першої світової. Він не святкував Перемогу

В Австралії у віці 110 років помер останній з відомих учасників бойових дій Першої світової війни - Клод Стенлі Шоулз. Він прожив зі своєю дружиною 76 років і жодного разу не взяв участь у військових парадах.

Про це повідомляє Huffington Post.

Ветеран помер 5 травня в будинку для престарілих у місті Перт. На момент смерті він вважався найстарішим жителем Австралії і входив до десятки найстаріших людей світу.

За словами 84-річної доньки Шоулза Дафни, секрет свого довголіття він пояснював із гумором: "Треба просто продовжувати дихати".

Клод Шоулз народився у Великобританії 1901 року. Він почав службу у ВМС Великобританії в 1916 році і взяв участь у Першій світовій війні. Під час служби на кораблі "Рівендж" він став свідком капітуляції німецького Флоту Відкритого моря в 1918 році.

У 1926 році Шоулз був відправлений до Австралії як інструктор. Під час морського переходу у Південну півкулю він познайомився зі своєю дружиною Етель - разом вони прожили 76 років, залишивши після себе трьох дітей, 11 онуків і 22 правнуки.

Кохання під час Першої світової (український досвід)

"У мене був не дуже вдалий старт, - сказав Шоулз у 2009 році в інтерв'ю каналу АВС. - Зате чудовий фініш".

У складі ВМС Австралії Шоулз воював у Другій світовій війні - торпедним офіцером. Він вважався найстарішим ветераном обох світових воєн.

Клод Шоулз під час служби на флоті Її Королівської величності 1917 року

У віці 108 роців Шоулз видав свою автобіографію - "Останній з останніх" - у якій згадує день, коли крізь його рідне містечко проїхав перший автомобіль, а мешканці вибігли подивитися.

Він пам'ятає часи, коли пачка цигарок коштувала 1 пенні (зараз 5 фунтів - ІП), а в Південній Африці були окремі пляжі для чорних.

1917: англо-німецька різанина в болотах біля Іпру (ВІДЕО)

Хоча ветеран став відомим саме завдяки військовій службі, Клод Шоулз ненавидів тих, хто прославляв війну.

Він був проти святкування Дня австралійських і новозеландських морських корпусів - аналога нашого 9 травня - і жодного разу не взяв участь у військових парадах цього дня.

Клод Шоулз (сучасне фото)

Після смерті Шоулза британка Флоренс Ґрін залишається останнім живим ветераном Першої світової війни. Але вона не брала участь у бойових діях, працюючи офіціанткою на базі королівських ВПС.

Британський танкіст малював Першу світову (ФОТО)

Останній американський ветеран Першої світової війни Френк Баклз помер у лютому 2011 року. 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.