Спецпроект

При будівництві "Олімпійського" руйнують Київську фортецю

Голова комісії Київради з питань культури й туризму Олександр Бригинець звернувся до голови КМДА Олександра Попова та голови комітету з Євро-2012 Бориса Колеснікова з вимогою припинити руйнувати пам'ятку - Київську фортецю XVIII-XIX століть.

На території Національного музею "Київська фортеця" без законних документів та без погодження із музеєм розкопали значну частину оборонних валів ХІХ століття і почали встановлювати палі.

За словами директора музею В.Кулінича, днями він з міською владою та керівництвом стадіону "Олімпійський" домовився лише про реставрацію схилу.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання 7 чудес України в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.

За словами Бригинця, національний музей "Київська фортеця" - унікальна пам'ятка 18-19 ст., ще не до кінця розкрита киянами як частина історії міста. Адже для більшості обличчям столиці є Київ Ярослава Мудрого та період розбудови міста у кінці 19-поч 20 ст.

Нагадаємо, 29 квітня на території фортеці почалися будівельні роботи, внаслідок яких знищено частину валу. Роботи проходили на відстані кількох десятків метрів від унікальної споруди музею "Косий капонір" (каземат).

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.