Спецпроект

"Пожежа в Биківні не є випадковою" - заява товариства "Меморіал"

Рада Київського товариства "Меморіал" ім. Василя Стуса розповсюдила заяву про вчорашній акт вандалізму, який вчинено на території національного заповідника "Биківнянські могили".

"...Рішення Київради від 28.10.2010 р. виписано так, що виконати його дирекція заповідника ніколи не зможе. Пунктом 8 рішення поставлені умови, за якими заповіднику може бути надана в користування земля, якщо заповідник заплатить 50 млн. грн. Дарницькому лісництву за ліс, що виріс на людській крові і кістках та ще кругленькі суми екологічним, архітектурним, землевпорядним, санітарноепідеміологічним та іншим підрозділам Київської адміністрації.

Інакше, як бізнесом на кістках це рішення не можна назвати.

...Пожежу та знищення господарського будиночку дирекції заповідника можна вважати не випадковою. Все ж працівники заповідника здійснювали нагляд за територією та нещодавно звернулись до Президента і КМУ з приводу масової вирубки та вивозу ділової деревини з заповідника.  Напередодні пожежі були понівечені букви напису «Національний заповідник».

Будинок не електрифікований, а як засвідчив директор заповідника, пожежа розпочалась з даху будинку і в той час, коли велась підготовка заходів до дня пам'яті жертв встановленого Указом Президента".

Товариство "Меморіал" звертається до киян - у суботу, 14 травня, приїхати до Биківнянського лісу для прибирання території, а в неділю, 15 травня, взяти як найактивнішу участь у заходах.

О 12 год.  біля братської могили відбудеться покладання вінків і панахида за участю ієрархів традиційних українських церков.

З 13 год. до 14 год. - Мітинг - Реквієм.

Їхати: До метро ст. Лісова, далі автобусами та маршрутками.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.